Повідомлення

Перейти до розділу
13 липня 14:32
Фінальне засідання Комітету перед канікулами пройшло конструктивно
докладніше
11 липня 19:00
Таксистів викликали на діалог докладніше
05 липня 21:17
ПРЕС-АНОНС докладніше
14 липня 10:36
Голова Комітету – про підсумки шостої сесії парламенту докладніше
29 березня 17:07
Делегація Світового банку високо оцінила діяльність парламентського Комітету з питань транспорту докладніше
07 березня 15:36
Привітання Голови Комітету з питань транспорту Ярослава Дубневича з Міжнародним жіночим днем
докладніше
24 лютого 15:51
Інформація щодо засідання робочої групи докладніше
27 грудня 17:28
Привітання Голови Комітету з питань транспорту Верховної Ради України Ярослава Дубневича з Новим Роком та Різдвом Христовим докладніше
08 грудня 15:34
Новий рік зустрінемо в Кракові!


докладніше
28 листопада 18:55
Інформація щодо спільного засідання Комітету з питань транспорту Верховної Ради України та Комісії інфраструктури Сейму республіки Польща

 


докладніше
28 жовтня 12:20
Привітання до дня автомобіліста докладніше
Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS
22 червня 2017, 09:15

21 червня 2017 року пройшло перше спільне виїзне засідання Комітетів ВР з питань транспорту і з питань промислової політики та підприємництва.

Засідання відбулося на борту судна «Ракета» під час його курсування Дніпром.

Тема засідання: «Розвиток внутрішніх водних шляхів та підтримка суднобудівної галузі України». На порядку денному  стояли три головні теми: розвиток суднобудування в Україні, напрями реформування органів управління річковим транспортом, та—розвиток внутрішніх водних шляхів. Під час дискусії були розглянуті законопроекти, які мають стати ключовими для річкової галузі.

Від Комітету з питань транспорту на заході були присутні: голова Комітету Ярослав Дубневич, керівник секретаріату Комітету Наталія Пушкаренко, члени секретаріату Комітету та народні депутати –  члени Комітету. Від Комітету з питань промислової політики та підприємництва: голова Комітету Віктор Галасюк, народні депутати – члени Комітету. А також –  народний депутат Андрій Вадатурський. Міністерство інфраструктури України було представлене делегацією на чолі з замміністра Віктором Довганем. Взяли також участь керівники головних підприємств галузі: Райвіс  Вецкаганс (в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України»), Сергій Бомчак (директор ДП «Адміністрація річкових портів»), Микола Верещака (в.о. начальника ДП «Укрводшлях»), представники бізнесу: Олексій Вадатурський (генеральний директор СП «НІБУЛОН»), Володимир Клименко (GR-директор СП «НІБУЛОН») та інші.

«Річковий комерційний флот України – надзвичайно перспективний напрямок транспортної галузі. Він здатен щороку перевозити до 8-9 тон вантажів і  має цілу низку переваг перед іншими видами  вантажоперевезень. Насамперед – економічність. Адже річковий транспорт вп ятеро економічніший за автомобільний та в півтора рази – за залізничний транспорт. Однак цей вид транспорту не задіяно в повній мірі,-- підкреслив голова Комітету з питань транспорту Я. Дубневич. -- Збільшенню обсягу перевезень річкою перешкоджають декілька факторів: недосконалість  законодавства, застаріла портова інфраструктура, нестача спеціалізованих терміналів тощо.

В свою чергу О. Вадатурський - генеральний директор СП «НІБУЛОН», наголошував на тому, що галузь потрібно підтримувати. При чому, не тільки й не стільки податковими або митними пільгами. Значно важливіше, щоб акциз з палива, що використовується суднами, був використаний на розвиток внутрішніх водних шляхів (за принципом Дорожнього фонду, але на річці), а також – було  відмінено плату за шлюзування. З точку зору підприємця, не слід «створювати корупційну структуру на річках – державне підприємство з обслуговування річкових водних шляхів, що передбачено законопроектом 2475а-д (н.д. Козира Б.Ю.)».

В то й же час заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції, В. Довгань так і не зміг представити позицію/бачення Міністерства в частині розвитку річки, суднобудування та реформування органів управління річкою. Відтак, стратегічні дії Міністерства наразі не зрозумілі.

М. Верещак - в.о. начальника ДП «Укрводшлях» - озвучив, що у 2017 р. планується виконати 1 547 тис. м куб. днопоглиблення на річці. В той же час, у 2016 р., за його словами, не було освоєно 95 % коштів, передбачених фінпланом, на днопоглиблення (це 108 млн.грн.).

Генеральний директор Smart Maritime Group В.Федін наголошував на необхідності стимулювання суднобудівництва в Україні. Він запропонував це зробити таким шляхом: розпочати роботу Експортно-кредитного агентства; зняти митні платежі на ввезення обладнання для суднобудування в Україну; ввести податкові пільги на землю; запровадити лізинг на будівництво суден.

Народний депутат А.О. Вадатурський акцентував увагу на недосконалості законодавчих ініціатив з приводу наповнення бюджету галузі. За його думкою, коштів, зібраних у вигляді річкового збору згідно пропозиції н.д.Б. Козира у законопроекті 2475а-д, вистачить лише на утримання державного підприємства з обслуговування річкових шляхів. Мова йде про 15 млн.грн. на рік. Відтак, згідно пропозицій Вадатурського А.О. джерелами фінансування ріки мають стати: канальний збір (АМПУ) та Дорожній фонд (акциз).

 

Один з ключових моментів для розвитку галузі, на думку голови Комітету з питань транспорту Я.  Дубневича,-- розвиток портової та припортової інфраструктури. «Скільки б ми не будували кораблів та не приймали законів, без під їзних шляхів, без доріг, заліз0ниці, елеваторів, терміналів тощо,-- галузь не реанімуємо»,-- відзначив народний депутат.

Прикладом вдалої розбудови інфраструктури якраз і слугує елеватор та вся інфраструктура біля нього, який був збудований «НІБУЛОНОМ» на Дніпрі. Саме з цим проектом і познайомились учасники виїзного засідання.

Підсумовуючі засідання, виступаючи відзначили: у річок України – величезний потенціал, що видно й по самому Дніпру, по якому власне й пройшов маршрут засідання.

Щоби відродити колишню славу України як судноплавної країни, слід зробити декілька принципових кроків. Зокрема: прийняти пакет необхідних законів. Бо сьогодні сфера внутрішнього водного транспорту в принципі не має свого правового фундаменту, пояснив Я. Дубневич.  За його словами, правовий статус річкових портів, терміналів, земель річкового транспорту тощо не визначено.

«В той же час – не забуваймо, що Угода про асоціацію з ЄС якраз передбачає правове врегулювання роботи галузі, вдосконалення законодавства в сфері річкового та морського транспорту»,-- нагадав голова Комітету. Також, за його словами, необхідно розвивати припортову інфраструктуру, врегулювати фінансування та реформувати існуючу систему управління річковою галуззю. Особливу увагу також варто приділити відродженню суднобудування в Україні – нині судобудівні підприємства 80% продукції виготовляють на екпорт, зоріентовані на закордонного замовника. «Держава має підтримати вітчизняного виробника, вітчизняного підприємця»,-- впевнен6ий Я.Дубневич.

«Нам варто – за прикладом західноєвропейських річкових країн – гуртуватись навколо судноплавних річок, будувати там кластери. Водночас – взяти за приклад європейський та світовий досвід у створенні законодавчої бази»,-- підкреслив голова Комітету з питань транспорту.

Тільки тоді, за його словами, галузь можна підняти на певний рівень. «Це  надасть поштовх для розвитку потужного бізнесу в усій транспортній сфері. Це однозначно пожвавить інвестиції та прискорить нашу інтеграцію в міжнародні транспортні коридори. Тоді врешті можна буде сказати: транспортна сфера, річкова галузь – локомотив вітчизняної економіки»,-- завершив голова Комітету з питань транспорту.